«апровадженн¤ дванадц¤тибальноњ системи оц≥нюванн¤ зумовило введенн¤ в 2000 р. нових Д ритер≥њв оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в у систем≥ загальноњ середньоњ осв≥тиФ, ≥ саме цей документ започаткував розробку ≥дењ компетентн≥сноњ осв≥ти в ”крањн≥ на нормативному р≥вн≥.

 онцепц≥¤ 12-р≥чноњ середньоњ загальнооосв≥тньоњ школи, ƒержавний стандарт базовоњ та повноњ загальнооњ середньоњ осв≥ти,  онцепц≥¤ проф≥льного навчанн¤ в старш≥й школ≥, накази ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни, численн≥ методичн≥ рекомендац≥њ та ≥нш≥ базов≥ осв≥т¤нськ≥ документи забезпечили великий внесок у розвиток, кристал≥зац≥ю та в≥дшл≥фовуван¤ ц≥Їњ ≥дењ.

„инним на сьогодн≥ Ї затверджен≥ наказом ћќЌ ”крањни є 371 в≥д 05.05.2008 р. Д«агальн≥ критер≥њ оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в у систем≥ загальноњ середньоњ осв≥тиФ, у ¤ких положенн¤ компетентн≥сно ор≥Їнтованоњ осв≥ти представлено дуже широко та грунтовно. ћетою ц≥Їњ статт≥ Ї пор≥вн¤нн¤ основних поожень Д ритер≥њв оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в у систем≥ загальноњ середньоњ осв≥тиФ та Д«агальних критер≥њв оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гнень учн≥в у систем≥ загальноњ середньоњ осв≥тиФ щодо компетентн≥сноњ осв≥ти та визначенн¤ пров≥дних напр¤м≥в генезису ц≥Їњ ≥дењ.

ƒефен≥ц≥њ пон¤тт¤ Дкомпетентн≥стьФ в обох джерелах подано не ≥дентично, проте лог≥чно несуперечливо.

Д омпетентн≥сть Ц це загальна здатн≥сть, що базуЇтьс¤ на знанн¤х, досв≥д≥, ц≥нност¤х, зд≥бност¤х, набутих завд¤ки навчаннюФ.

 омпетентн≥сть Ц це Дзагальна здатн≥сть, що базуЇтьс¤ на знанн¤х, досв≥д≥ та ц≥нност¤х особистост≥Ф. ќсмислюючи ц≥ визначенн¤, можна д≥йти певних висновк≥в.

¬исновок 1.  омпетентн≥сть Ї результатом навчанн¤

÷ей висновок добре узгоджуЇтьс¤ з низкою положень зазначених документ≥в:

- Д...навчальна д≥¤льн≥сть у к≥нцевому п≥дсумку повинна не просто дати людин≥ суму знань, ум≥нь та навичок, а сформувати њњ компетентн≥стьФ, а також Дкомпетентн≥сть Ї ≥нтегрованим результатом навчальноњ д≥¤льност≥ учн≥в...Ф

- Д омпетентн≥сна осв≥та зор≥Їнтована на практичн≥ результати, досв≥д особистоњ д≥¤льност≥, виробленн¤ ставлень, що зумовлюЇ принципов≥ зм≥ни в орган≥зац≥њ навчанн¤, ¤ке стаЇ спр¤мованим на розвиток конкретних ц≥нностей ≥ життЇво необх≥дних знань ≥ ум≥нь учн≥в. ”провадженн¤ компетентн≥сного п≥дходу передбачаЇ обовТ¤зкове прогнозуванн¤ результативноњ складовоњ зм≥сту, що вимагаЇ адекватних зм≥н у систем≥ оц≥нюванн¤ навчальних дос¤гненьї.

- Ђ–езультати навчальноњ д≥¤льност≥ учн≥в на вс≥х етапах шк≥льноњ осв≥ти не можуть обмежуватис¤ знанн¤ми, ум≥нн¤ми, навичками, метою навчанн¤ можуть бути сформован≥ компетентност≥ї.

ќтже, обидва документи розгл¤дають компетентн≥сть учн≥в ¤к той результат навчанн¤, що не п≥дл¤гаЇ оц≥нюванню, ≥ визначенн¤ пон¤тт¤ подають з м≥н≥мальними в≥дм≥нност¤ми.

¬исновок 2.  омпетентн≥сть маЇ складну структуру

ЂЕпон¤тт¤ компетентност≥Е належить до сфери складних ум≥нь та ¤костей особливост≥ї;

ЂЕбазуЇтьс¤ на знанн¤х, досв≥д≥, ц≥нност¤х, зд≥бност¤хЕї;

ЂЕне зводитьс¤ т≥льки до знань ≥ навичокЕї

Ђ не може обмежуватис¤ знанн¤ми, ум≥нн¤ми, навичкамиї;

Ђ базуЇтьс¤ на знанн¤х, досв≥д≥ та ц≥нност¤х особистост≥ї.

ќсновн≥ елементи структури компетентност≥ також визначено в Ђ«агальних критер≥¤хЕї(2008р.): Ђ омпетентн≥сть ¤к ≥нтегрований результат ≥ндив≥дуальноњ навчальноњ д≥¤льност≥ учн≥в формуЇтьс¤ на основ≥ оволод≥нн¤ ними зм≥стовими, процесуальними ≥ мотивац≥йними компонентамиЕї.

ƒуже важливим видаЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤ основних груп компетентностей, визначених у Ђ ритер≥¤хЕї р≥зних рок≥в.

- соц≥альн≥ (характеризують вм≥нн¤ людини повноц≥нно жити в сусп≥льств≥) Ц брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть, приймати р≥шенн¤, робити виб≥р, безконфл≥ктно вир≥шувати життЇв≥ ситуац≥њ, погоджуватись ≥з д≥¤льн≥стю демократичних ≥нститут≥в сусп≥льства;

- пол≥культурн≥ Ц не лише оволод≥нн¤ дос¤гненн¤ми культури, а й розум≥нн¤ та повага до людей ≥нших нац≥ональностей, рел≥г≥й, культури, мов, рас, пол≥тичних уподобань та соц≥ального становища;

- комун≥кативн≥ Ц вм≥нн¤ сп≥лкуватись усно та письмово, р≥дною та ≥ноземними мовами;

- ≥нформац≥йн≥ Ц вм≥нн¤ добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати ≥нформац≥ю з р≥зних джерел;

- саморозвитку ≥ самоосв≥ти Ц мати потребу ≥ готовн≥сть пост≥йно навчатис¤ прот¤гом усього житт¤;

- продуктивноњ творчоњ д≥¤льност≥.

 ритер≥њ 2008 року б≥льш детально висв≥тлюють розвиток компетентност≥ ≥дењ на Ївропейських теренах та в нац≥ональн≥й систем≥ осв≥ти. –ада ™вропи, провод¤чи м≥жнародн≥ досл≥дженн¤, поглиблюючи та розвиваючи пон¤тт¤ компетентностей, пропонуЇ перел≥к ключових знань, ум≥нь та навичок, ¤кими мають волод≥ти молод≥ Ївропейц≥: пол≥тичн≥ й соц≥альн≥ компетентност≥; компетентност≥, повТ¤зан≥ з житт¤м у багатокультурному сусп≥льств≥; компетентност≥, що стосуютьс¤ волод≥нн¤ усним та письмовим сп≥лкуванн¤м; компетентност≥, повТ¤зан≥ з розвитком ≥нформац≥йного сусп≥льства; здатн≥сть вчитис¤ прот¤гом житт¤.

ѕ≥зн≥ше вони були обТЇднанн≥ в три основн≥ напр¤ми:

- соц≥альн≥, повТ¤зан≥ з соц≥альною д≥¤льн≥стю особистост≥, житт¤м сусп≥льства;

- мотивац≥йн≥, що охоплювали ≥нтереси, ≥ндив≥дуальний виб≥р особистост≥;

- функц≥ональн≥, повТ¤зан≥ з≥ сферою знань, ум≥нн¤м оперувати науковими знанн¤ми та фактичним матер≥алом.

ѕТ¤ть наскр≥зних ключових компетентностей

Ќа п≥дстав≥ м≥жнародних та нац≥ональних досл≥джень в ”крањн≥ виокремлюють пТ¤ть наскр≥зних ключових компетентностей.

1. ”м≥нн¤ вчитис¤ Ц передбачаЇ формуванн¤ ≥ндив≥дуального досв≥ду участ≥ школ¤ра в навчальному процес≥, вм≥нн¤, бажанн¤ орган≥зувати свою працю дл¤ дос¤гненн¤ усп≥шного результату; оволод≥нн¤ вм≥нн¤ми та навичками саморозвитку, самоанал≥зу, самоконтролю та самооц≥нюванню.

2.  омпетентн≥сть з охорони здоровТ¤ повТ¤зана з готовн≥стю вести здоровий спос≥б житт¤ у ф≥зичн≥й, соц≥альн≥й, псих≥чн≥й та духовн≥й сферах.

3. «агальнокультурна (комун≥кативна) компетентн≥сть передбачаЇ опануванн¤ сп≥лкуванн¤м у сфер≥ культурних, мовних, рел≥г≥йних в≥дносин; здатн≥сть ц≥нувати найважлив≥ш≥ дос¤гненн¤ нац≥ональноњ, Ївропейськоњ та св≥товоњ культур.

4. —оц≥ально-трудова компетентн≥сть повТ¤зана з готовн≥стю роботи св≥домий виб≥р, ор≥Їнтуватис¤ в проблемах сучасного сусп≥льно-пол≥тичного житт¤; оволод≥ванн¤ етикою громад¤нських стосунк≥в, навичками соц≥альноњ активност≥, функц≥онувальноњ грамотност≥; ум≥нн¤ орган≥зовувати власну трудову та п≥дприЇмницьку д≥¤льност≥; оц≥нювати власн≥ профес≥йн≥ можливост≥, здатн≥сть пор≥внювати њх ≥з потребами ринку прац≥.

5. ≤нформац≥йна компетентн≥сть передбачаЇ оволод≥нн¤ новими ≥нформац≥йними технолог≥¤ми, ум≥нн¤м в≥дбирати, анал≥зувати, оц≥нювати ≥нформац≥ю, систематизувати њњ, використовувати джерела ≥нформац≥њ дл¤ власного розвитку.

ќтже, основними групами компетентност≥ визначено:

- соц≥альну;

- пол≥культурну;

- комун≥кативну;

- ≥нформац≥йну;

- саморозвитку та самоосв≥ти;

- продуктивноњ творчоњ д≥¤льност≥;

- ум≥нн¤ вчитис¤;

- з охорони здоровТ¤;

- загальнокультурну (комун≥кативну);

- соц≥ально-трудову.

ѕор≥вн¤нн¤ класиф≥кац≥й груп компетентностей, наведених у р≥зних нормативних документах, даЇ можлив≥сть зазначити:

1. ¬иокремленн¤ компетентност≥ з охорони здоровТ¤ зумовлено сучасними соц≥альними та осв≥тн≥ми реал≥¤ми, зб≥льшенн¤м захворюваност≥ д≥тей та п≥дл≥тк≥в ≥ п≥двищенн¤ уваги до здоровТ¤ молодого покол≥нн¤.

2. –анжуванн¤ певних груп компетентностей у цих класиф≥кац≥¤х св≥дчить про тенденц≥ю перенесенн¤ пр≥оритетних акцент≥в з соц≥ального р≥вн¤ у 2000 р. (повноц≥нно жити у сусп≥льств≥, толерантно ставитис¤ до людей Ц представник≥в р≥зних культур) на особист≥сний (≥ндив≥дуальний досв≥д, вм≥нн¤, бажанн¤ орган≥зувати свою працю, готовн≥сть вести здоровий спос≥б житт¤ тощо) у 2008р.

¬ умовах компетентн≥сного п≥дходу компетентн≥сть визначаЇтьс¤ ≥нтегрованим результатом навчанн¤. ¬≥домо, що результат навчанн¤ в традиц≥йн≥й систем≥ Ц знанн¤, ум≥нн¤, навички.

ќтже, очевидно, компетентн≥сний п≥дх≥д маЇ сп≥льн≥ ознаки з≥ знаннЇвим, але не зводитьс¤ до останнього, Ї значно ширшим та б≥льш складним пон¤тт¤м. Ђ омпетентност≥ не суперечать знанн¤м, ум≥нн¤м, навичкам, вони передбачають здатн≥сть осмислено њх використовуватиЕ

”досконаленн¤ осв≥тнього процесу з урахуванн¤м компетентн≥сного п≥дходу пол¤гаЇ в тому, щоб навчити учн≥в застосовувати набут≥ знанн¤ й ум≥нн¤ в конкретних навчальних та життЇвих ситуац≥¤хї.

÷≥л≥ навчанн¤ математики

ѕочатковий курс математики Ї складовою у систем≥ неперервноњ математичноњ осв≥ти, ¤ка узгоджуЇтьс¤ з дошк≥льною осв≥тою та курсом математики основноњ школи.

Ќавчанн¤ математики в початков≥й школ≥ спр¤моване на дос¤гненн¤ таких ц≥лей:

Х розвиток особистост≥ учн¤ на засадах створенн¤ ц≥кавоњ, зм≥стовноњ та значущоњ з позиц≥њ загальних у¤влень про навколишн≥й св≥т системи математичних пон¤ть;

Х навчанн¤ молодших школ¤р≥в побудови, досл≥дженн¤ та застосуванн¤ математичних моделей св≥ту;

Х формуванн¤ в учн≥в спец≥альних ум≥нь ≥ навичок , необх≥дних у повс¤кденному житт≥, а також дл¤ оволод≥нн¤ систематичними курсами алгебри та геометр≥њ.

÷≥ ц≥л≥ реал≥зуютьс¤ через виконанн¤ головних завдань вивченн¤ початкового курсу математики:

Х уточненн¤, поглибленн¤ та розвиток сенсорних ум≥нь молодших школ¤р≥в;

Х формуванн¤ у¤влень про натуральне число, обчислювальних навичок з натуральними числами ≥ нулем;

Х розвТ¤зуванн¤ задач, ¤к≥ розкривають зм≥ст арифметичних д≥й ≥ в≥дношень Ђменше наї, Ђб≥льше наї, Ђменше вї, Ђб≥льше вї;

Х формуванн¤ у¤влень про основн≥ геометричн≥ ф≥гури й т≥ла, початкового досв≥ду вим≥рювань та обчислень геометричних величин, виробленн¤ необх≥дних граф≥чних ум≥нь;

Х формуванн¤ початкових ум≥нь доказово м≥ркувати й по¤снювати своњ д≥њ та розвиток в≥дпов≥дних мовленнЇвих ум≥нь, повТ¤заних ≥з використанн¤м математичних терм≥н≥в ≥ символ≥в;

Х розвиток лог≥чного мисленн¤.

’арактеристика навчального зм≥сту та особливостей його реал≥зац≥њ

–озвТ¤занн¤ поставлених задач у програм≥ зд≥йснюЇтьс¤ через так≥ зм≥стов≥ л≥н≥њ.

¬ластивост≥ та сп≥вв≥дношенн¤ предмет≥в. ÷¤ зм≥стова л≥н≥¤ розкриваЇтьс¤ через вт≥ленн¤ в зм≥ст програми правил л≥чби, способ≥в пор≥вн¤нн¤ к≥лькост≥ предмет≥в ≥ вм≥нь ними користуватис¤; метод≥в формуванн¤ в учн≥в ум≥нь показувати й називати предмети, вид≥л¤ти з групи один чи к≥лька предмет≥в ≥з певними ознаками, пор≥внювати њх, вживати в≥дпов≥дну терм≥нолог≥ю, зокрема терм≥ни Ђст≥льки жї, Ђб≥льшеї, Ђменшеї, вживати к≥льк≥сн≥ та пор¤дков≥ числ≥вники.

«м≥стова л≥н≥¤ Ђ„исла та д≥њ над нимиї розкриваЇтьс¤ прот¤гом вивченн¤ всього початкового курсу математики ≥ реал≥зуЇтьс¤ в програм≥ при формуванн≥ у¤влень про натуральний р¤д та пор¤док чисел у ньому, цифру ≥ число, пом≥сцеве значенн¤ цифр на позначенн¤ натурального числа в межах м≥льйона; про утворенн¤ дробу, чисельник, знаменник. «м≥ст програми включаЇ наступн≥ знанн¤: нуль не належить до натуральних чисел; розр¤дний та класовий склад чисел, таблицю клас≥в та розр¤д≥в ≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж розр¤дними одиниц¤ми кожного класу; таблицю додаванн¤ ≥ множенн¤ натуральних чисел та в≥дпов≥дн≥ табличн≥ випадки в≥дн≥манн¤ й д≥ленн¤; назви компонент≥в арифметичних д≥й ≥ пор¤док њх виконанн¤.

” програм≥ зм≥стова л≥н≥¤ Ђ„ислов≥ та буквенн≥ виразиї представлена матер≥алом, ¤кий даЇ учн¤м у¤вленн¤ про числовий вираз та його значенн¤, про буквенний вираз та його значенн¤ числового виразу за заданих числових значень букв, ¤к≥ вход¤ть до нього.

«м≥стова л≥н≥¤ Ђ√еометричн≥ ф≥гури та њхн≥ властивост≥. √еометричн≥ т≥лаї у програм≥ реал≥зуЇтьс¤ через формуванн¤ таких пон¤ть: точка, пр¤ма, в≥др≥зок, пром≥нь, кут, трикутник ≥ його елементи, чотирикутники, види чотирикутник≥в, коло ≥ круг, куб, кул¤, цил≥ндр. ќсоблив≥сть вивченн¤ б≥льшост≥ геометричних пон¤ть у дан≥й програм≥ Ц њх раннЇ введенн¤ на основ≥ спец≥ально побудованоњ системи. ѕри цьому спочатку основна увага прид≥л¤Їтьс¤ формуванню просторових у¤влень , розвитку мовленн¤ й практичних навичок кресленн¤. « перших урок≥в 1 класу учн≥ знайомл¤ть с¤ з такими геометричними ф≥гурами: квадрат, трикутник, пр¤мокутник, коло. «апропонований прийом розр≥занн¤ цих ф≥гур на частини ≥ складанн¤ нових ф≥гур з отриманих частин допомагаЇ учн¤м усв≥домити ≥нвар≥антн≥сть площ≥, спри¤Ї розвитку комб≥наторних зд≥бностей. ѕор¤д ≥з цими конкретними питанн¤ми розгл¤даютьс¤ б≥льш абстрактн≥ пон¤тт¤ точки в≥др≥зка, ламаноњ л≥н≥њ, многокутника. ”же в 1 клас≥ учн≥ знайомл¤тьс¤ з такими загальними пон¤тт¤ми, ¤к область, границ¤, межа л≥н≥й та ≥н. ÷≥ пон¤тт¤ мають тополог≥чний характер, тому меж≥ њхнього застосуванн¤ дуже велик≥. ѕор≥вн¤на легк≥сть њх засвоЇнн¤ забезпечуЇтьс¤ тим, що тополог≥чн≥ у¤вленн¤ розвиваютьс¤ в учн≥в ран≥ше, н≥ж метричн≥.

”же в 2 кас≥ програма передбачаЇ формуванн¤ найпрост≥ших просто- рових пон¤ть: куб, паралелеп≥пед, цил≥ндр, п≥рам≥да, кул¤, конус, а також ум≥нь розвТ¤зувати задач≥ на обчисленн¤ площ≥ поверхн≥ та обТЇму паралелеп≥педа, що супроводжуЇтьс¤ кресленн¤м розгорток, склеюванн¤м ф≥гур за њх розгортками. ѕод≥бн≥ задач≥ не т≥льки розвивають просторов≥ у¤вленн¤ ≥ формують практичн≥ навички, але Ї також засобом наочноњ ≥нтерпретац≥њ досл≥джуваних арифметичних факт≥в. Ќаприклад, обчисленн¤ площ≥ пр¤мокутника Ї наочною моделлю д≥њ множенн¤, а обчисленн¤ обТЇму паралелеп≥педа обірунтовуЇ сполучну властив≥сть ц≥Їњ арифметичноњ д≥њ.

«апас геометричних у¤влень ≥ навичок, накопичених учн¤ми до 3 класу, дозвол¤Ї поставити перед ними нову, значно глибшу мету:досл≥дженн¤ ≥ Ђв≥дкритт¤ї властивостей геометричних ф≥гур.

–озкритт¤ зм≥стовоњ л≥н≥њ Ђ¬им≥рюванн¤ геометричних величин та обчисленн¤ њхн≥х значеньї забезпечуЇтьс¤ включенн¤м у програму пон¤ть довжини в≥др≥зка, многокутник≥в, периметра та площ≥ многокутника ≥ реал≥зац≥Їю вм≥нь малювати й вим≥рювати, ви¤вл¤ти р≥зн≥ геометричн≥ законом≥рност≥, формулювати припущенн¤, г≥потези, лог≥чно обірунтовувати, доводити. ”се це формуЇ необх≥дн≥ практичн≥ навички дл¤ повноц≥нного вивченн¤ побудови даного курсу, допомагаЇ учн¤м усв≥домити зм≥ст њхньоњ д≥¤льност≥ на уроках геометр≥њ в старших класах.

ƒосить серйозна увага прид≥л¤Їтьс¤ в програм≥ розкриттю зм≥стовоњ л≥н≥њ Ђ ¬еличини та одиниц≥ вим≥рюванн¤ величинї. ƒо таких величин, необх≥дних дл¤ вивченн¤ в початковому курс≥ математики, в≥днесен≥: час, швидк≥сть, маса, обТЇм, грошов≥ одиниц≥. ” зм≥ст≥ програми також закладен≥ форми й методи формуванн¤ знань про сп≥вв≥дношенн¤ ≥ залежн≥сть м≥ж величинами, одиниц≥ њх вим≥рюванн¤, а також ум≥нь скорочено записувати величини, розвТ¤зувати задач≥ на визначенн¤ швидкост≥, часу, в≥дстан≥, ц≥ни, к≥лькост≥ та вартост≥.

ѕрограма маЇ певн≥ зм≥стово-методичн≥ особливост≥. ќсоблив≥стю даноњ програми Ї њњ гуман≥тарна спр¤мован≥сть, ¤ка реал≥зуЇтьс¤ через принцип моделюванн¤ ¤к базисний. ¬≥н пол¤гаЇ втому, що зм≥ст програми в≥дбиваЇ основн≥ ≥дењ математичного моделюванн¤. ѕри цьому формуванн¤ у¤влень про сутн≥сть математичного п≥знанн¤ починаЇтьс¤ з 1 класу. ÷е, означаЇ, що пр≥оритет у навчанн≥ математики в≥ддаЇтьс¤ не традиц≥йн≥й передач≥ готового знанн¤, а оволод≥нню основними методами математичноњ д≥¤льност≥, самост≥йному Ђв≥дкриттюї учн¤ми властивостей ≥ сп≥вв≥дношень реального св≥ту.

ƒоб≥р зм≥сту й посл≥довн≥сть вивченн¤ основних математичних пон¤ть зд≥йснювалис¤ на основ≥ системного п≥дходу. ѕобудована багатор≥внева система початкових математичних пон¤ть дозволила встановити пор¤док введенн¤ фундаментальних пон¤ть, що забезпечуЇ спадкоЇмн≥ звТ¤зки м≥ж ними ≥ безперервний розвиток ус≥х зм≥стово-методичних л≥н≥й курсу математики. “аким чином, реал≥зуЇтьс¤ наступн≥сть м≥ж дошк≥льною осв≥тою, початковою й основною школою.

¬ажливе м≥сце при розробц≥ програми було в≥дведено розвТ¤занню питанн¤ про роль ≥ сп≥вв≥дношенн¤ пон¤ть множини та величини. ÷≥ обидва пон¤тт¤ складають генетичну основу дл¤ формуванн¤ пон¤тт¤ числа. ќсоблив≥стю даноњ програми Ї те, що ц≥ важлив≥ пон¤тт¤ розвиваютьс¤ паралельно, причому наочн≥ властивост≥ операц≥й над множинами та величинами знаход¤ть в≥дбитт¤ одне в одному. ј числа (з одного боку, натуральн≥, а з ≥ншого боку - додатн≥ д≥йсн≥) дають учн¤м мову, необх≥дну дл¤ використанн¤ властивостей, ¤к≥ вивчались. —аме такий п≥дх≥д забезпечив усп≥шне застосуванн¤ отриманих математичних знань дл¤ розвТ¤занн¤ практичних задач. “аким чином, синтез теоретико-множинного п≥дходу до початкового курсу математики з вивченн¤м скал¤рних величин ≥ њхн≥х властивостей забезпечуЇ ефективн≥сть формуванн¤ математичних пон¤ть у школ¤р≥в.

«азначений п≥дх≥д визначаЇ головну особлив≥сть розробленоњ програми: уведенн¤ пон¤тт¤ числа в н≥й зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ тих реальних джерел, ¤к≥ привели до виникненн¤ цього пон¤тт¤, тобто на основ≥ л≥чби та вим≥рюванн¤. ” цьому знаходить своЇ в≥дображенн¤ двоњста природа неск≥нченних систем, з ¤кими маЇ справу математика: дискретною, зчисленою неск≥нченн≥стю та континуальною неск≥нченн≥стю. ¬им≥рюванн¤ величин повТ¤зуЇ натуральн≥ числа з д≥йсними, тому подальший розвиток числовоњ л≥н≥њ йде ¤к неск≥нченне уточненн¤ процесу вим≥рюванн¤ величин.

ќск≥льки частина знань початкового курсу математики маЇ практичну спр¤мован≥сть ≥ застосовуЇтьс¤ в сучасному житт≥, програма включаЇ так≥ пон¤тт¤, ¤к частина й ц≥ле, взаЇмод≥¤ частин, оператор, алгоритм ¤к обТЇкт досл≥дженн¤ та ¤к зас≥б навчанн¤. Ќаприклад, у 1 клас≥ учн≥ докладно вивчають розбитт¤ множин та величин на частини, взаЇмозвТ¤зок ц≥лого та його частин. ѕот≥м ви¤влен≥ законом≥рност≥ стають основою формуванн¤ обчислювальних навичок, навчанн¤ д≥тей розвТ¤зуванню р≥вн¤нь ≥ текстових задач.

ѕрот¤гом усього пер≥оду вивченн¤ математики в початков≥й школ≥ програмою передбачено розширенн¤ ≥ поглибленн¤ розум≥нн¤ учн¤ми пон¤тт¤ Ђчастинаї.

«а програмою дл¤ 1 класу: частина Ц це будь-¤ка складова ц≥лого. ÷≥ле може складатис¤ з 2-х, 3-х, Е, n-оњ к≥лькост≥ частин, ¤к≥ необовТ¤зково р≥вн≥ м≥ж собою.

” 4 клас≥, працюючи над темою 3 Ђ„астини. „астки. ƒроби.ї, учн≥ засвоюють, що частина ц≥лого може бути виражена часткою, коли це одна р≥вна частина одиниц≥ л≥чби або вим≥ру, або дробом, коли число позначаЇ одну або дек≥лька р≥вних частин (часток). ƒл¤ глибокого й усв≥домленого розум≥нн¤ учн¤ми пон¤ть Ђчастинаї, Ђчасткаї, Ђдр≥бї варто провести паралель м≥ж зм≥стом слова частка, що Ї одн≥Їю р≥вною частиною ц≥лого, ≥ зм≥стом слова частка, що Ї результатом д≥њ д≥ленн¤. “акож розкриваючи синон≥м≥чн≥сть пон¤ть Ђчастина Ц часткаї, необх≥дно досл≥дити з д≥тьми, що кожна частка Ї частиною ц≥лого, але не кожна частина Ї часткою.

√либоке розум≥нн¤ й оперуванн¤ названими пон¤тт¤ми полегшить молодшому школ¤ру процес розвТ¤занн¤ математичних задач.

” 2 клас≥ при вивчен≥ загального пон¤тт¤ операц≥њ розгл¤даютьс¤ так≥ питанн¤: над ¤кими обТЇктами виконуютьс¤ операц≥¤, у чому пол¤гаЇ операц≥¤, ¤к результат операц≥њ. ѕри цьому операц≥њ можуть бути ¤к абстрактними ( додаванн¤ чи в≥дн≥манн¤ даного числа, множенн¤ на дане число тощо), так ≥ конкретними (розбиранн¤ ≥ збиранн¤ ≥грашки, готуванн¤ њж≥ тощо). ѕри обговоренн≥ будь-¤ких операц≥й ставитьс¤ питанн¤ про можлив≥сть њх посл≥довного виконанн¤. ќск≥льки операц≥њ можуть виконуватис¤ в р≥зному пор¤дку, ставитьс¤ також питанн¤ про њх перестановку та сполученн¤.

ѕосл≥довне виконанн¤ певних операц≥й означаЇ планом≥рну д≥¤льн≥сть, ¤ка виконуЇтьс¤ за заданою програмою. ѕри цьому розр≥зн¤ютьс¤ нерозгалужен≥, розгалужен≥ та цикл≥чн≥ програми. «найомство з цими питанн¤ми не т≥льки допомагаЇ учн¤м б≥льш усп≥шно вивчити грац≥йно важк≥ питанн¤ шк≥льноњ програми з математики (наприклад, пор¤док д≥й у виразах, алгоритми д≥й з багатоцифровими числами), а й готуЇ њх до засвоЇнн¤ дуже важливоњ дл¤ сучасного житт¤ ≥дењ програмуванн¤.

як правило, запис загальних властивостей операц≥й над множинами та величинами випереджаЇ в≥дпов≥дн≥ навички учн≥в у виконанн≥ аналог≥чних операц≥й над числами. ÷е дозвол¤Ї створити дл¤ кожноњ з таких операц≥й загальну рамку, у ¤ку пот≥м, з м≥рою введенн¤ нових клас≥в чисел вкладаютьс¤ операц≥њ над цими числами ≥ властивост≥ цих операц≥й. “аким чином, даЇтьс¤ теоретично узагальнений спос≥б ор≥Їнтац≥њ у вивченн≥ про к≥нцев≥ множини, величини та числа, що дозвол¤Ї пот≥м розвТ¤зувати велик≥ класи конкретних задач.

«агальний п≥дх≥д до операц≥й над числами й буквеним записом властивостей цих операц≥й дозвол¤ють розкрити перед учн¤ми спец≥альн≥сть тестових задач, ¤к≥ мають ззовн≥ р≥зн≥ фабули, але Їдиний математичний зм≥ст. ÷е дозвол¤Ї розкрити найважлив≥шу ≥дею ≥зоморф≥зму математичних моделей, що створюЇ умови дл¤ розТ¤сненн¤ учн¤м рол≥ та значенн¤ математичного методу досл≥дженн¤ реального св≥ту. ” програм≥ п≥дсилена алгоритм≥чна, лог≥чна й комб≥наторна л≥н≥њ, ¤к≥ розвиваютьс¤ в процес≥ вивченн¤ арифметичних, алгебрањчних ≥ геометричних питань програми. Ќаприклад уже в 1 клас≥ учн≥ перев≥р¤ють ≥стинн≥сть висловлень, складають р≥зн≥ комб≥нац≥њ з заданих елемент≥в, виконують д≥њ за зразком тощо.

‘ункц≥ональна л≥н≥¤ будуЇтьс¤ навколо пон¤тт¤ функц≥ональноњ залежност≥ величин, що Ї. ¤к в≥домо, генетичною основою пон¤тт¤ функц≥њ, пром≥жною моделлю м≥ж реальною д≥йсн≥стю ≥ загальним пон¤тт¤м функц≥њ. Ќа¤вно функц≥ональн≥ залежност≥ й зараз розгл¤дають на уроках математики, але не ¤к джерело виникненн¤ функц≥й, а, навпаки, ¤к њх окремий випадок. “аким чином, при вивченн≥ функц≥й у школ≥ ≥нод≥ порушуЇтьс¤ принцип моделюванн¤. ” результат≥ учн≥ не усв≥домлюють доц≥льн≥сть цього пон¤тт¤ та його практичну значущ≥сть, втрачають ≥нтерес не т≥льки до вивченн¤ функц≥й, але й до вивченн¤ математики взагал≥.

ѕрограмою передбачено формуванн¤ у¤влень про пон¤тт¤ Ђшвидк≥сть зближенн¤ї ≥ Ђшвидк≥сть в≥ддаленн¤ї. ¬ ≥стор≥њ розвитку методики викладанн¤ математики в початкових класах просл≥дковуЇтьс¤ зм≥на погл¤д≥в науковц≥в, методист≥в щодо науковост≥ ≥ доц≥льност≥ введенн¤ названих пон¤ть. ¬раховуючи в≥ков≥ особливост≥ мисленн¤ молодших школ¤р≥в, а саме його конкретно-образну основу, спираючись на сформоване в учн≥в розум≥нн¤ конкретного зм≥сту д≥й додаванн¤ ≥ в≥дн≥манн¤ ≥ його використанн¤ при розвТ¤зуванн≥ задач, а саме: додавати ≥ в≥дн≥мати можна лише числа, ¤к≥ мають однаков≥ найменуванн¤ в процес≥ навчанн¤ розвТ¤зуванню задач про одночасний рух двох обТЇкт≥в у р≥зних напр¤мках доц≥льним Ї завданн¤ навчити д≥тей оперувати пон¤тт¤ми Ђшвидк≥сть зближенн¤ї ≥ Ђшвидк≥сть в≥ддаленн¤ї. ÷е дозволить не т≥льки ≥стотно полегшити пошук ≥ розум≥нн¤ шл¤ху розвТ¤занн¤ задач на одночасний рух, а й навчить д≥тей св≥домо п≥дходити до вибору рац≥онального способу розвТ¤зку задач≥, доведе практичну значим≥сть розпод≥льного закону множенн¤.

Ќове значенн¤ вводитьс¤ не через передачу готового знанн¤, а через самост≥йне Ђв≥дкритт¤ї його д≥тьми. ѕостановка навчальноњ задач≥ забезпечуЇ мотивац≥ю пон¤тт¤. Ђ¬≥дкритт¤ї пон¤тт¤ учн¤ми зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою виконанн¤ ними предметних д≥й з реальними об'Їктами та њх граф≥чними схемами-д≥¤ виконуЇтьс¤ в зовн≥шньому план≥,будуЇтьс¤ ор≥Їнтовна основа ц≥Їњ д≥њ (ќќƒ). ѕервинне закр≥пленн¤ забезпечуЇ проходженн¤ етапу зовн≥шнього мовленн¤-д≥ти проговорюють уголос ≥ одночасно виконують у письмовому вигл¤д≥ встановлен≥ алгоритми д≥њ. ” навчальн≥й самост≥йн≥й робот≥ д≥¤ вже не супроводжуЇтьс¤ мовленн¤м,алгоритми д≥њ учн≥ проговорюють Ђпро себеї(внутр≥шнЇ мовленн¤)≤, нарешт≥ ,у процес виконанн¤ заключних тренувальних вправ д≥¤ переходить у внутр≥шн≥й план й автоматизуЇтьс¤(розумова д≥¤)ќписане вище введенн¤ пон¤ть дозвол¤Ї ≥стотно зб≥льшити м≥цн≥сть знань ≥ темп вивченн¤ матер≥алу без перевантаженн¤ д≥тей. ѕри цьому створюютьс¤ спри¤тлив≥ умови не т≥льки дл¤ практичного впровадженн¤ результат≥в психолого-педагог≥чних досл≥джень,а й дл¤ реал≥зац≥њ принципу моделюванн¤,оск≥льки вже на етап≥ введенн¤ пон¤тт¤ розкриваЇтьс¤ його походженн¤ ≥ практична значущ≥сть.

ўоб зробити процес навчанн¤ ц≥кавим дл¤ кожноњ дитини, використовуЇмо прийом,¤кий можна назватиї випереджальною багатол≥н≥йн≥стюї. ѕ≥сл¤ введенн¤ пон¤тт¤, ¤ке вимагаЇ дл¤ опрацьовуванн¤ тривалого часу, ми ознайомимо учн≥в з такими математичними фактами, ¤к≥ не вход¤ть на даному в≥ковому етап≥ до обов'¤зкових результат≥в навчанн¤, а спри¤ють розвитку д≥тей,розширенню њхнього св≥тогл¤ду, формуванню ≥нтересу до математики,готують подальше, б≥льш глибоке, вивченн¤ математичних пон¤ть. “аким чином, тренувальн≥ вправи виконуютьс¤ паралельно з досл≥дженн¤м нових математичних ≥дей,тому вони виконуютьс¤,¤к правило, у форм≥ гри (кодуванн¤ ≥ вивченн¤, розшифровка, в≥дгадуванн¤ загадок та ≥н..) Ќаприклад, п≥сл¤ прийом≥в додаванн¤ та в≥дн≥манн¤ в межах 9 прид≥л¤Їтьс¤ значний час на формуванн¤ в≥дпов≥дних навичок л≥чби,¤к≥ довод¤тьс¤ до автоматизму,але при паралельному вивченн≥ таких питань, ¤к Ђ убика –уб≥каї, Ђ„ар≥вн≥ цифриї, Ђ–≥вн≥сть ф≥гурї тощо. ÷≥ питанн¤, ¤к правило, безпосередньо пов'¤зан≥ з досл≥джуваним матер≥алом, розширюють ≥ поглиблюють його або посл≥довно продовжують одну з≥ зм≥стово-методичних л≥н≥й курсу. “ак,наприклад, грань Ђ убика –уб≥каїскладаЇтьс¤ з 9 кл≥тинок, що дозвол¤Ї запропонувати учн¤м велике число ц≥кавих дл¤ них вправ на л≥чбу в межах 9.  р≥м того,у форм≥ гри продовжуЇтьс¤ знайомство з геометричною ф≥гурою Ђкубї.

ѕри знайомств≥ з Ђчар≥вними цифрамиї узагальнюютьс¤ знанн¤ д≥тей про додаванн¤ та в≥дн≥манн¤ чисел ≥ властивост≥ цих операц≥й,виникаЇ можлив≥сть глибше усв≥домити зм≥ст пон¤тт¤ Ђчислої ≥ Ђцифраї, уперше розгл¤даЇтьс¤ ≥сторично аспект розвитку пон¤тт¤ про число тощо. “аким чином, кожна дитина з невисоким р≥внем п≥дготовки маЇ можлив≥сть Ђне посп≥шаючиї в≥дпрацювати необх≥дн≥ навички, а б≥льш п≥дготовлен≥ д≥ти пост≥йно одержують б≥льш складн≥ завданн¤, що робить уроки математики привабливими дл¤ вс≥х д≥тей. Ќавчанн¤ ведетьс¤ у Ђзон≥ найближчого розвитку дитиниї (Ћ.—.¬иготський), що приводить до значного розведенн¤ р≥вн¤ подач≥ матер≥алу й р≥вн¤ ≥снуючих державних стандарт≥в. ѕри такому п≥дход≥ створюютьс¤ умови дл¤ р≥знор≥вневоњ п≥дготовки д≥тей, що забезпечуЇ засвоЇнн¤ необх≥дних стандарт≥в знань ус≥ма д≥тьми. –азом з тим, при неправильному розум≥нн≥ задач навчанн¤ виникаЇ небезпека формуванн¤ в дитини негативноњ самооц≥нкиї( Ђ¤ не можуї, Ђу мене не виходитьї ). “ому принципово важливо створити в клас≥ атмосферу дов≥ри, доброзичливост≥, захопленост≥, що дозвол¤Ї по-справжньому Ђрозкритис¤ї ≥ пов≥рити у своњ сили кожному учню.

–озширений ≥ поглиблений зм≥ст програми у пор≥вн¤нн≥ ≥з зм≥стом математичноњ осв≥ти, окресленим у ƒержавних стандартах початковоњ загальноњ осв≥ти, даЇ можлив≥сть вчителю коригувати темп досл≥дженн¤ засвоЇнн¤ програмового матер≥алу в залежност≥ в≥д навчальних можливостей учн≥в класу за умови дотриманн¤ посл≥довност≥ опрацюванн¤ тем програми ≥ перенесенн¤ (а не вилученн¤) окремих тем до наступного класу.

«азначимо також, що в курс≥ програми велика увага прид≥л¤Їтьс¤ розвитку вар≥ативност≥ мисленн¤, творчих зд≥бностей д≥тей, њх емоц≥йноњ сфери. ƒл¤ цього розроблен≥ й реал≥зован≥ нов≥ методики вивченн¤ багатьох важливих розд≥л≥в шк≥льноњ програми з математики: формуванн¤ обчислювальних навичок та геометричних у¤влень, розв'¤занн¤ р≥вн¤нь ≥ текстових задач, у тому числ≥ задач на рух, задач на частини й проценти.

«а номенклатурою пон¤ть дана програма початкового курсу математики несуттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших програм, њњ ¤дром Ї т≥ сам≥ зм≥стово-методичн≥ л≥н≥њ. ѕроте принципи њњ побудови, структура зм≥сту програми та нов≥ методичн≥ п≥дходи створили необх≥дн≥ умови дл¤ ефективноњ реал≥зац≥њ поставленоњ в програм≥ мети.

ƒидактичною основою пропонованого курсу Ї нова модель навчанн¤. ¬она м≥стить у соб≥: пон¤т≥йний опис ц≥лей утворенн¤ ≥ методи њхньоњ реал≥зац≥њ, структури п≥дготовки ≥ проведенн¤ урок≥в (технолог≥њ д≥¤льн≥сного методу), систему дидактичних принцип≥в, котр≥ описують умови орган≥зац≥њ взаЇмод≥њ м≥ж учителем ≥ учн¤ми в процес≥ навчанн¤, ≥ систему мон≥торингу результат≥в навчанн¤. ” програм≥ побудова нова модель навчанн¤, що забезпечуЇ синтез ≥дей розвивального навчанн¤, ¤к≥ не конфл≥ктують м≥ж собою (ј .Ќ.ЋеонтьЇв, ѕ.я √альпер≥н, ƒ.Ѕ.≈лькон≥н,¬.¬.ƒавидов,Ћ.¬.«анков та ≥н.) з позиц≥й наступност≥ з традиц≥йною школою.

¬ основу дидактичноњ системи програми покладено акс≥оматичну базу методолог≥чноњ теор≥њ д≥¤льност≥ (√.ѕ.ўедровицький, ќ.—.јн≥с≥мов та ≥н..), виход¤чи з вимог:

1. системного трен≥нгу комун≥кативних зд≥бностей ≥ вид≥в д≥¤льност≥ у вс≥й повнот≥;
2. включенн¤ в нову систему навчанн¤ досв≥ду традиц≥йноњ школи;
3. синтезу ≥дей пров≥дних педагог≥в ≥ психолог≥в (ѕ.я.√альпер≥на, Ћ.¬. «анкова, ¬.¬. ƒавидова та ≥н.) про актив≥зац≥ю навчально-п≥знавальноњ д≥¤льност≥ д≥тей.

ƒидактична система д≥¤льн≥сного методу включаЇ в себе так≥ дидактичн≥ принципи:

1. ѕринципи д≥¤льност≥ заключаЇтьс¤ в тому, що формуванн¤ особистост≥ учн¤ ≥ просуванн¤ його в розвитку зд≥йснюЇтьс¤ не тод≥, коли в≥н сприймаЇ готове знанн¤, а в процес≥ його власноњ д≥¤льност≥, ¤ка направлена на Ђв≥дкритт¤ї ним нового знанн¤.
2. ѕринцип безперервност≥ означаЇ таку орган≥зац≥ю навчанн¤, коли результат д≥¤льност≥ на кожному попередньому етап≥ забезпечуЇ початок наступного етапу. Ѕезперервн≥сть процесу забезпечуЇтьс¤ ≥нвар≥ативн≥стю технолог≥њ ≥ наступн≥стю м≥ж вс≥ма ступен¤ми навчанн¤ на р≥вн≥ зм≥сту ≥ методики.
3. ѕринцип ц≥л≥сного у¤вленн¤ про св≥т означаЇ, що зм≥ст утворенн¤ повинен не т≥льки в≥дображати мову ≥ структуру наукового знанн¤,але й формуванн¤ узагальненого, ц≥л≥сного у¤вленн¤ про св≥т (природу-сусп≥льство-самого себе), про роль ≥ м≥сце кожноњ науки в систем≥ наук.
4. ѕринцип м≥н≥макса пол¤гаЇ в тому, що школа пропонуЇ кожному учню зм≥ст навчанн¤ на максимальному (творчому) р≥вн≥ ≥ забезпечуЇ його засвоЇнн¤ на р≥вн≥ соц≥ально безпечного м≥н≥муму (державного стандарту знань).
5. ѕринцип психолог≥чноњ комфортност≥ передбачаЇ зн¤тт¤ стресостворюючих фактор≥в навчального процесу, створенн¤ в школ≥ й на уроц≥ спок≥йноњ , доброзичливоњ атмосфери, ор≥Їнтованоњ на реал≥зац≥ю ≥дей педагог≥ки сп≥впрац≥.
6. ѕринцип вар≥ативност≥ передбачаЇ розвиток в учн≥в вар≥ативного мисленн¤, тобто пон¤тт¤ можливост≥ р≥зних вар≥ант≥в розв'¤занн¤ проблеми, формуванн¤ здатност≥ до систематичного перебору вар≥ант≥в ≥ вибору оптимального вар≥анта.
7. ѕринцип творчост≥ передбачаЇ максимальну ор≥Їнтац≥ю на творче начало в навчальн≥й д≥¤льност≥ школ¤р≥в, набутт¤ ними власного досв≥ду творчоњ д≥¤льност≥.

ѕерел≥чен≥ дидактичн≥ принципи систематизують ≥дењ традиц≥йноњ дидактики й забезпечують ц≥леспр¤моване розв'¤занн¤ задач розвивального навчанн¤ в загальноосв≥тн≥й школ≥. “ехнолог≥¤ д≥¤льн≥сного методу, ¤кий реал≥зуЇ дану систему дидактичних принцип≥в, маЇ таку структуру:

Ќа даному етап≥ орган≥зуЇтьс¤ позитивне самовизначенн¤ учн¤ до д≥¤льност≥ на уроц≥, а саме:

• створюютьс¤ умови дл¤ виникненн¤ внутр≥шньоњ потреби включенн¤ в д≥¤льн≥сть ( Ђхочуї );
• вид≥л¤Їтьс¤ зм≥стова область ( Ђможуї).

ƒаний етап передбачаЇ, по-перше, п≥дготовку мисленн¤ д≥тей до проектувальноњ д≥¤льност≥:

• актуал≥зац≥ю знань, ум≥нь ≥ навичок, достатн≥х дл¤ побудови нового способу д≥й;
• тренуванн¤ в≥дпов≥дних розумових операц≥й.

Ќа даному етап≥ учн≥ сп≥вв≥днос¤ть своњ д≥њ з використовуваним способом д≥й (алгоритмом, пон¤тт¤м тощо) ≥ на ц≥й основ≥ ви¤вл¤ють ≥ ф≥ксують у зовн≥шньому мовленн≥ причину перешкоди. ”читель орган≥зовуЇ комун≥кативну д≥¤льн≥сть учн≥в з досл≥дженн¤м проблемноњ ситуац≥њ, ¤ка виникла, у форм≥ евристичноњ бес≥ди. «авершенн¤ етапу пов'¤зане з постановкою мети й формулюванн¤ (чи уточненн¤м) теми уроки.

Ќа даному етап≥ передбачаЇтьс¤ виб≥р учн¤ми методу розв'¤занн¤ проблемноњ ситуац≥њ ≥ на основ≥ обраного методу висуванн¤ й перев≥рка ними г≥потез. ”читель орган≥зуЇ колективну д≥¤льн≥сть д≥тей у форм≥ мозкового штурму(п≥дготовчий, спонукальний д≥алог тощо).

”чн≥ у форм≥ комун≥кативноњ взаЇмод≥њ розв'¤зують типов≥ завданн¤ на новий спос≥б д≥й з проговорюванн¤м установленого алгоритму в зовн≥шньому мовленн≥.

ѕри проведенн≥ даного етапу використовуЇтьс¤ ≥ндив≥дуальна форма роботи:учн≥ самост≥йно виконують завданн¤ на застосуванн¤ нового способу д≥й, зд≥йснюють њхню самоперев≥рку, крок за кроком пор≥внюючи з≥ зразком, ≥ сам≥ оц≥нюють њњ.

≈моц≥йна спр¤мован≥сть етапу складаЇтьс¤ ≥з створенн¤ ситуац≥њ усп≥ху, ¤ка спри¤Ї включенню учн≥в до подальшоњ п≥знавальноњ д≥¤льност≥.

Ќа даному етап≥ нове знанн¤ включаЇтьс¤ до систем знань. ” раз≥ потреби виконуЇтьс¤ завданн¤ на тренуванн¤ ран≥ше вивчених алгоритм≥в ≥ п≥дготовки введенн¤ нового знанн¤ на наступних уроках.

Ќа даному етап≥ орган≥зуЇтьс¤ самооц≥нка учн¤ми д≥¤льност≥ на уроц≥. Ќа завершенн¤ ф≥ксуЇтьс¤ ступ≥нь в≥дпов≥дност≥ поставленоњ мети й результат≥в д≥¤льност≥ та нам≥чаЇтьс¤ мета наступноњ д≥¤льност≥.

«апропонований п≥дх≥д до проведенн¤ урок≥в вивченн¤ нового знанн¤ побудовано на основ≥ пон¤т≥йного ≥нструментар≥ю теор≥њ д≥¤льност≥. ¬≥н забезпечуЇ не т≥льки системне тренуванн¤ д≥йових зд≥бностей учн≥в, формуванн¤ в них готовност≥ до саморозвитку,але й проходженн¤ вс≥х необх≥дних етап≥в глибокого та м≥цного засвоЇнн¤ знань.

«м≥ст ≥нтегрованого курсу "Ќавколишн≥й св≥т"

ќб'ЇднуЇ елементи знань з природознавства, сусп≥льствознавства, еколог≥њ, л≥тератури та мистецтва, ¤к≥ Ї пропедевтичною базою дл¤ вивченн¤ природничих дисципл≥н в основн≥й ≥ старш≥й школ≥. ¬ивченн¤ учн¤ми даного курсу створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ дос¤гненн¤ основноњ мети:

• забезпеченн¤ повноц≥нного особист≥сного розвитку школ¤ра, формуванн¤ у нього почутт¤ патр≥отизму, усв≥домленн¤ належност≥ до ”крањнськоњ держави, до природи ≥ сусп≥льства, вихованн¤ громад¤нина ”крањни;
• формуванн¤ толерантноњ повед≥нки з людьми, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й у р≥зноман≥тних галуз¤х житт¤, культурн≥й спадщин≥ ”крањни, р≥дного краю, с≥м'њ;
• формуванн¤ в школ¤р≥в ц≥л≥сного у¤вленн¤ про природничо-наукову кортину св≥ту, м≥сце людини в ньому; усв≥домленн¤ учн¤ми ун≥версальноњ ц≥нност≥ житт¤; еколог≥чноњ, естетичноњ, практичноњ, моральноњ ≥ п≥знавальноњ ц≥нност≥ природи; засвоЇнн¤ узагальнених та емп≥ричних пон¤ть, ¤к≥ в≥дбивають основн≥ законом≥рност≥ реалсмьного св≥ту, розширюють ≥ систематизують соц≥альний та п≥знавальний досв≥д молодшого школ¤ра;
• ознайомленн¤ з основними елементарними методами п≥знанн¤ д≥йсност≥; розширенн¤ п≥знавального та творчого досв≥ду учн≥в ¤к основи розвитку особистост≥ через використанн¤ активних пошукових, творчих метод≥в у процес≥ вивченн¤ р≥зноман≥тних природних ≥ сусп≥льних ¤вищ у њх Їдност≥ та взаЇмод≥њ.

≤нтегрований курс "Ќавколишн≥й св≥т" спр¤мований на розвиток лог≥чного мисленн¤ учн≥в, загальнонавчальних, досл≥дницьких ум≥нь в зон≥ найближчого розвитку дитини; творчих зд≥бностей, позитивноњ мотивац≥њ до п≥знанн¤ природи ≥ сусп≥льства.

≤нтеграц≥¤ зм≥сту створюЇ передумови дл¤ широкого застосуванн¤ нових метод≥в ≥ технолог≥й викладанн¤ курсу. ¬ методичц≥ курсу "Ќавколишн≥й св≥т. 4 клас" продовжують використовуватись елементи методик ≥нших предмет≥в: природознавства, читанн¤ ≥ розвитку мовленн¤, музики, образотворчого мистецтва, трудового навчанн¤. ЌадаЇтьс¤ перевага д≥¤льн≥сним, активним, творчим загальнодидактичним методам, а також методам, притаманним природничим наукам: спостереженн¤м, досл≥дам, демонструванн¤м об'Їкт≥в, практичним роботам, екскурс≥¤м тощо. —уттЇве м≥сце в методичному пос≥бнику в≥дводитьс¤ предметним урокам, евристичним бес≥дам, драматизац≥њ, ≥гровим та д≥алог≥чним методам, ¤к≥ супроводжуютьс¤ широким використанн¤м засоб≥в л≥тератури, мистецтва, народноњ творчост≥. ¬казан≥ методи ≥ засоби навчанн¤ допомагають учн¤м у¤вити себе в р≥зноман≥тних ситуац≥¤х: у рол≥ письменник≥в, художник≥в, досл≥дник≥в, винах≥дник≥в; в≥дкривати (хоча ≥ суб'Їктивно)нов≥ властивост≥ ≥ взаЇмозв'¤зки у довк≥лл≥, знаходити власн≥ р≥шенн¤ р≥зноман≥тних проблемних завдань; формулювати ≥ висловлювати власну думку з тих чи ≥нших питань. “обто особливого значенн¤ в процес≥ викладанн¤ курсу набуваЇ розвиток самост≥йноњ й пошуковоњ д≥¤льност≥ учн≥в, формуванн¤ в них досл≥дницьких ум≥нь, розвиток ≥нтересу до п≥знанн¤ св≥ту.

” 4 клас≥ курс "Ќавколишн≥й св≥т" маЇ два велик≥ розд≥ли: "Ќаша планета: живий св≥т" ≥ "Ќаша планета: крањни ≥ народи". ¬ основу побудови зм≥сту покладено еколог≥чний, валеолог≥чний, краЇзнавчий, украњнознавчий ≥ планетарний принципи.

≤ розд≥л "Ќаша планета: живий св≥т" м≥стить систематизован≥ в≥домост≥ про рослин, тварин, будову орган≥зму людини й охорону њњ здоров'¤.

ћатер≥ал ≤≤ розд≥лу "Ќаша планета: крањни ≥ народи" систематизовано на основ≥ поглибленого вивченн¤ пон¤ть про р≥дний д≥м, вулицю, м≥сто, р≥дний край, ”крањну, нашу планету. ”чн≥ можуть в≥дкрити дл¤ себе нов≥ сторони з житт¤ р≥дного краю з його селами ≥ м≥стами, людьми ≥ њх традиц≥¤ми, а також ≥нш≥ крањни нашого сп≥льного дому - планети «емл¤.
«а такоњ побудови курсу ми маЇмо можлив≥сть спочатку на конкретному краЇзнавчому, а пот≥м ≥ на глобальному планетарному р≥вн≥ створити пропедевтичну основу формуванн¤ в учн≥в сучасноњ науковоњ картини св≥ту, розвитку у¤влень про його ц≥л≥сн≥сть.

¬икористанн¤ р≥зноман≥тних пошукових метод≥в, моральна спр¤мован≥сть зм≥сту ≥ в≥дпов≥дна тематика - все це створюЇ можливост≥ дл¤ самост≥йноњ роботи учн≥в, спри¤Ї особист≥сному сприйн¤ттю важливих пон¤ть курсу: Ѕатьк≥вщина, р≥дний край, житт¤ ¤к ун≥кальне ¤вище нашоњ планети.

¬≥дгуки про програму "–осток"

Ќа м≥й погл¤д, програма Ђ–остокї Ї дуже ц≥кавим та розвивальним науково-педагог≥чним проектом. јле також хочу зазначити, що програма досить складна. “ому дл¤ дос¤гненн¤ результат≥в у клас≥ повинн≥ працювати ус≥: вчитель, учн≥, батьки.

“а не зважаючи на те, що програма складна, моњй дитин≥ ц≥каво вчитис¤ за нею. ѕрактично за в≥с≥м м≥с¤ц≥в навчанн¤ вона стала б≥льш самост≥йною, розкутою, почала в≥льно ор≥Їнтуватис¤ у навколишньому св≥т≥. ќкремо хочу в≥дзначити розвиток лог≥чного мисленн¤ дитини. «адач≥ на лог≥чне мисленн¤ з математики вир≥шуютьс¤ дитиною з великим задоволенн¤м та не викликають н≥¤ких труднощ≥в.

“акож завд¤ки проведенню колективних групових завдань дитина вчитьс¤ сп≥лкуватис¤, визначати головне та самост≥йно робити висновки.

Ќа мою думку, п≥дх≥д, покладений в основу програми Ђ–остокї, даЇ змогу вчителю орган≥зувати навчально-виховний процес через р≥зноман≥тну творчу д≥¤льн≥сть учн≥в у межах кожного навчального предмета. “ому учн≥ отримують необх≥дн≥ знанн¤ через р≥зноман≥тн≥ способи актив≥зац≥њ сприйн¤тт¤ обТЇкт≥в ≥ ¤вищ навколишнього св≥ту.

ѕ≥дсумовуючи усе викладене вище, хочу зазначити, що програма Ђ–остокї спри¤Ї всеб≥чному розвитку дитини, навчаЇ розум≥ти та не в≥докремлювати себе в≥д навколишнього середовища, розвиваЇ лог≥чне та обТЇктивне мисленн¤, вчить не лише читати, але й анал≥зувати прочитане. ƒ≥ти, ¤к≥ навчаютьс¤ за ц≥Їю програмою, знають багато про под≥њ та проблеми, про ¤к≥ њх однол≥тки ще нав≥ть не здогадуютьс¤.

ћаньк≥вський —.≤.

я, ѕархоменко  атерина ќлександр≥вна, задоволена програмою Ђ–остокї. ѕрограмка ц≥кава, дуже багато завдань на лог≥чне мисленн¤, ц≥кавих завдань з ЂЌавколишнього св≥туї. Ќова тема майже кожного уроку - це добре, але закр≥пленн¤ вивченого матер≥алу майже немаЇ. ќсновна увага прид≥л¤Їтьс¤ розвитку мисленн¤, лог≥ки (в≥д загального принципу до конкретних випадк≥в, а не навпаки); на сприйн¤тт¤ св≥ту ¤к Їдиного ц≥лого. ќсновний плюс програми Ђ–остокї в тому, що м≥й син ѕлакс≥Їнко јндр≥й вчитьс¤ нестандартно мислити ≥ в≥дходить в≥д стереотип≥в. ћатематика складна, але досить ц≥кава. ЌемаЇ простоњ одноман≥тност≥, ¤к це було, коли ¤ вчилас¤. ј також дуже д¤кую наш≥й вчительц≥ ”харськ≥й ќлен≥  ост¤нтин≥вн≥, бо без њњ допомоги д≥ти не могли б роз≥братис¤ з програмою Ђ–остокї. Ѕо дуже багато лог≥чних завдань, а д≥ти з першого разу ≥нколи не розум≥ють њх! ƒуже хот≥лос¤ б, щоб у наш≥й школ≥ програма Ђ–остокї була хоча б до 7 класу!

ѕархоменко  .ќ.

Ќам подобаЇтьс¤ програма Ђ–остокї, тому що дитин≥ подобаЇтьс¤ навчатис¤, ц≥каво проход¤ть уроки ≥ в той же час охоплюЇтьс¤ багато матер≥алу, дитина вчитьс¤ самост≥йно думати.

ћи б хот≥ли ≥ надал≥ продовжувати навчатис¤ за ц≥Їю програмою.

Ѕатьки учениц≥ 1-Ѕ класу

ќбручковоњ ярослави

¬≥дгуки щодо програми Ђ–остокї

ѕозитивн≥:

- розвиток у¤ви та лог≥чного мисленн¤ у дитини за рахунок навчанн¤ у вигл¤д≥ лог≥чних ≥гор та головоломок;

- закр≥пленн¤ набутих знань у дитини не за рахунок Ђзазубрюванн¤ї, а за рахунок запамТ¤товуванн¤ лог≥чного ланцюжка вир≥шенн¤ завдань.

Ќегативн≥:

-не зовс≥м зрозум≥л≥, окрем≥ положенн¤ предмету ЂЌавколишн≥й св≥тї, коли вимагаЇтьс¤ б≥льше, н≥ж дитина вивчила та знаЇ на даному етап≥ навчанн¤.

Ѕатьки учн¤ 1-Ѕ класу

Ѕерсименка ќлександра

—реди всех экспериментальных учебных программ Ђ–остокї - не только одна из самих интересных и нестандартных. Ќе секрет, что в больнистве школ до сих пор наиболее востребованными и ценными качествами ученика остаютьс¤ вовсе не умение мыслить и творчески подходить к решению задач, а прилежание и аккуратность. ѕроще говор¤: учитель разжевал материал, дети записали под диктовку готовые схемы решени¤ задач, дома выучили ученик Ђот сих до сихї и на следующем уроке от барабанили выученное. Ќикому нет дела до того, что полученные таким путем знани¤ выветриваютс¤ из головы сразу же после выпускных.

ѕрежде чем отдавать ребенка в ростковый класс, мы долго думали, стоит ли это делать? ѕрочитав массу материала в »нтернете и поговорив со знакомыми, дети которых уже учатс¤ по этой системе, наша семь¤ всЄ-таки решила рискнуть. » теперь, спуст¤ год, мы понимаем, что поступили правильно.

Ѕазовые предметы Ђ–осткаї - математика и естественные науки. ¬о врем¤ подготовки к школе »ван не очень любил математику. Ќе всегда с удовольствием делал он и задани¤ по логике. Ќо вот прошЄл год, и ребЄнка не узнать. Ќекоторые задани¤, которые вызывают затруднение даже у взрослых, сын выполн¤ет с удовольствием. » с логикой всЄ наладилось. ј все потому, что математика, преподаваема¤ по системе Ђ–остокї, весьма отличаетс¤ от классического школьного предмета. ƒети, выполн¤¤ задани¤, параллельно и как бы играючи, получают базовые знани¤.

≈ще один базовый предмет - Ђќкружающий мирї. –ебенок лет до дес¤ти еще не делит мир на математику, физику, химию, а воспринимает в комплексе, как единый организм. ¬от и этот предмет построен как комплексный, где присутствует немного биологии, химии и физики. Ќа наш взгл¤д основной плюс программы Ђ–остокї в том, что ребенок всесторонне развиваетс¤, учитс¤ нестандартно мыслить и отходит от стереотипов, получа¤ при этом крепкие знани¤.

 оз¤рчук

ћо¤ донька навчаЇтьс¤ у другому клас≥ за програмою Ђ–остокї. Ќа мою думку, ц¤ програма дуже ефективна дл¤ навчанн¤ в молодш≥й школ≥. ¬она спри¤Ї швидк≥й адаптац≥њ дитини до навчально-виховного процесу в школ≥, оск≥льки книги м≥ст¤ть ≥гровий компонент, багато малюнк≥в, ¤к≥ д≥ти з рад≥стю розфарбовують.

ћен≥ дуже ≥мпонуЇ програма з математики, ¤ка направлена на розвиток лог≥чного мисленн¤. ƒуже корисн≥ щоденн≥ завданн¤ дл¤ вдосконаленн¤ техн≥ки письма. ѕриЇмно, що завданн¤ з математики повТ¤зан≥ з практичним житт¤м. ≥ дитина може застосовувати набут≥ знанн¤ поза школою. ƒуже ц≥кава та ≥нформац≥йно насичена програма ЂЌавколишнього св≥туї, що навчаЇ правилам повед≥нки та культур≥ сп≥лкуванн¤. «начна к≥льк≥сть завдань спри¤Ї творч≥й сп≥впрац≥ батьк≥в ≥ д≥тей.

“ак, на мою думку, ц¤ програма спри¤Ї кращому розвитку дитини. ћен≥ подобаЇтьс¤ лог≥чний п≥дх≥д, нагл¤дн≥ приклади з вивченн¤ математики, навчанн¤ грамоти, англ≥йськоњ мови, зан¤тт¤ з ф≥зкультури. ƒитина справл¤Їтьс¤ ≥з запропонованим матер≥алом, тому моњ враженн¤ в≥д програми позитивн≥.

ћакарчук ¬≥ктор≥¤,

мама учениц≥ 2-ј кл.

ћакарчук —оф≥њ

я, Ќагорна јльона, зак≥нчила школу в 2007 роц≥. јле в памТ¤т≥ залишилис¤ приЇмн≥ спогади про тепло ≥ батьк≥вську любов, ¤кою плекала мене наша 305 школа. ѕриЇмно бачити, зустр≥чати вчител≥в, все таких же добрих ≥ розумних. —к≥льки прекрасних почутт≥в в≥дроджуЇтьс¤ при одному погл¤д≥ на р≥дну директорку, милу ќлександру √ригор≥вну! “ак ≥ хочетьс¤ повернутис¤ до ст≥н школи, в цю гармон≥йну атмосферу навчанн¤ ≥ вихованн¤.

« любовТю ≥ найщир≥шими побажанн¤ми

јльона

я, «еленько —в≥тлана ћиколањвна, мама учн¤ 4-ј класу «еленька ƒмитра, задоволена навчально-виховним процесом у спец≥ал≥зован≥й загальноосв≥тн≥й школ≥ є305. ” молодш≥й школ≥ класоводом була ѕрожейко ёл≥¤ ќлександр≥вна, роботою ¤коњ наш клас був наст≥льки задоволений, що ми з рад≥стю вели своњх д≥тей до школи. ѕрограма Ђ–остокї, ¤ка впроваджена у школ≥ є305, даЇ учн¤м т≥ знанн¤, ¤к≥ потр≥бн≥ в сучасному св≥т≥. јнгл≥йська мова за п≥дручниками видавництва ЂЋонгманї даЇ змогу д≥т¤м не просто механ≥чно запамТ¤товувати, а розум≥ти ≥ пот≥м в≥льно сп≥лкуватис¤. ќск≥льки ¤ голова батьк≥вського ком≥тету, то досить часто приходжу в школу ≥ весь час бачу пор¤док, чистоту. ” школ≥ створен≥ вс≥ умови дл¤ навчанн¤ ≥ розвитку учн≥в ≥ немала заслуга в цьому њњ директора √рузенськоњ ќлександри √ригор≥вни, робота ¤коњ у мене викликаЇ т≥льки позитивн≥ емоц≥њ. Ќа жаль, н≥хто з нас не застрахований в≥д помилок, але, на мою думку, њх потр≥бно обговорювати. Ќа вс≥ батьк≥вськ≥ збори, ¤к≥ проход¤ть у нашому клас≥, директор приходить особисто ≥ сп≥лкуЇтьс¤ з батьками щодо проблем, ¤к≥ виникають у клас≥, ≥ сп≥льними зусилл¤ми ми намагаЇмось њх вир≥шувати. ѕоки що ¤ можу говорити т≥льки за молодшу школу, оск≥льки навчальний процес т≥льки почавс¤. јле з ус≥Їю в≥дпов≥дальн≥стю за¤вл¤ю, що молодша школа працюЇ у такому середовищ≥, де д≥ти мають вс≥ можливост≥ дл¤ навчанн¤, самонавчанн¤ ≥ розвитку ¤к особистост≥.

«еленько —в≥тлана ћихайл≥вна

¬исловлюю свою вд¤чн≥сть директору √рузенськ≥й ќ.√. та всьому викладацькому складу, ¤к≥ дали г≥дний р≥вень знань, що дали змогу моЇму сину вступити до л≥цею.

ќнищенко ¬.¬

я, Ўанюк “ет¤на ёр≥њвна, мама учн≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ в 305 школ≥, школою, навчальним процесом, вчител¤ми дуже задоволена. ¬есь педагог≥чний колектив на чол≥ з директором пл≥дно працюЇ над впровадженн¤м нов≥тн≥х технолог≥й в процес навчанн¤ ≥ над створенн¤м спри¤тливих умов дл¤ вихованн¤ та навчанн¤ наших д≥тей. —воњх д≥тей ¤ з рад≥стю щодн¤ в≥дпускаю у школу, знаючи, що вони будуть в над≥йних руках ≥ з ними н≥чого поганого не станетьс¤, що вони отримають хорош≥ знанн¤ та вихованн¤. ” мене ще п≥дростаЇ син, йому 5 рок≥в. я планую ≥ його дов≥рити ц≥й школ≥. я сама Цпедагог молодших клас≥, працювала не один р≥к у школ≥, зараз у декретн≥й в≥дпустц≥ по догл¤ду за дитиною. ћен≥ Ї з чим пор≥внювати. як ви гадаЇте, чи в≥ддала б ¤ своњх д≥тей у погану школу?

Ўанюк “ет¤на ёр≥њвна

ƒ¤куЇмо школ≥ за дбайливе вихованн¤ дитини!

ћирончук ™.–

ƒ¤куЇмо щиро педагог≥чному колективу школи є305 на чол≥ з директором школи √рузенською ќ.√. за навчанн¤ та вихованн¤ наших д≥тей ¬оронцових ѕавла та Ќад≥њ. Ќаш син показав дуже хороший результат при вступ≥ до л≥цею завд¤ки знанн¤м, отриманим у школ≥.

ўира под¤ка класному кер≥внику —ал≥вон Ќ.ќ., вчителю математики ѕас≥ц≥ ¬.ћ., вс≥м вчител¤м.

«ичимо вам вс≥м здоровТ¤, творчого натхненн¤, щаст¤ та матер≥альних благ. Ќизький укл≥н вам за вашу працю.

« повагою батьки ¬оронцових Ќад≥њ та ѕавла

ћ≥й син, Ѕ≥лик Ѕогдан, Ї учнем 5-ј класу спец≥ал≥зованоњ загальноосв≥тньоњ школи є305 м.  иЇва

ќдним ≥з найулюблен≥ших предмет≥в мого сина Ї англ≥йська мова. „удова методика викладанн¤ англ≥йськоњ мови дозвол¤Ї д≥т¤м з кожним новим уроком з легк≥стю засвоювати навчальний матер≥ал. ѕровод¤тьс¤ уроки позакласного читанн¤ з англ≥йськоњ мови. ѕ≥дручники по вивченню англ≥йськоњ мови зм≥стовн≥ ≥ ц≥кав≥. √рупи з вивченн¤ мови невелик≥, що дозвол¤Ї вчителю прот¤гом усього уроку обговорювати ≥ндив≥дуально з кожним учнем пройдений матер≥ал, прид≥л¤ти увагу тим питанн¤м, що виникли в процес≥ навчанн¤.

—ьогодн≥ ус≥ усв≥домлюють те, що без реального знанн¤ англ≥йськоњ мови у б≥льшост≥ випадк≥в карТЇри не зробиш. ≤ наш≥ д≥ти це добре розум≥ють.

ћама Ѕ≥лика Ѕ.

ћ≥й син —ерг≥й вчить англ≥йську мову з 5-ти рок≥в, дл¤ нього вивченн¤ ц≥Їњ ≥ноземноњ мови в≥д≥граЇ важливу роль у житт≥. ¬ступ до вузу передбачаЇ належний р≥вень знань англ≥йськоњ мови, ¤ка допомагаЇ реал≥зуватис¤ в житт≥. ѕоглиблене вивченн¤ англ≥йськоњ мови на р≥вн≥ спец≥ал≥зованоњ школи даЇ можлив≥сть —ерг≥ю розумово розвиватис¤.

ћама ѕетреченка —.

«асвоЇнн¤ шк≥льного курсу англ≥йськоњ мови ≥з оновленою методикою його викладанн¤, даЇ можлив≥сть особистост≥ творчо розвиватис¤ та спри¤Ї њњ самореал≥зац≥њ, спри¤Ї навчанню впродовж усього житт¤. ” наш≥й школ≥ англ≥йська мова вивчаЇтьс¤ з 1 до 11 класу. я вважаю, що не завадило б в≥дведенн¤ ще б≥льшоњ к≥лькост≥ годин на вивченн¤ ≥ноземноњ мови. ќбран≥ п≥дручники спри¤ють м≥цному збереженню та ¤к≥сному в≥дтворенню набутих знань. ”роки вчител≥в школи добре побудован≥. ”чител≥ беруть участь у створенн≥ методичних проект≥в, що ірунтуютьс¤ на проблемах, ¤кими займаЇтьс¤ школа.

«нанн¤ англ≥йськоњ мови Ц це сила, ¤ка може вивести сучасного школ¤ра на вершину карТЇри, тому так добре, що у наш≥й школ≥ уже 10 рок≥в поглиблено вивчаЇтьс¤ англ≥йська мова. ” н≥й закладаютьс¤ знанн¤, ¤к≥ Ї фундаментом дл¤ ≥деального вивченн¤, опануванн¤ мови в майбутньому. Ѕез хорошого знанн¤ англ≥йськоњ мови сьогодн≥ практично не можливо знайти г≥дну роботу. ™ така приказка: Ђязик до  иЇва доведеї, а знанн¤ англ≥йськоњ мови, отриман≥ у наш≥й школ≥, можуть довести до будь-¤кого м≥ста св≥ту.

ћама —тр≥лець —.

ћен≥ подобаЇтьс¤ те, що ќлександра √ригор≥вна особливу увагу прид≥л¤Ї формуванню традиц≥й в навчальному заклад≥, адже вони надають ст≥йкост≥ навчально-виховн≥й систем≥ ≥ п≥двищують њњ життЇздатн≥сть. ќлександра √ригор≥вна створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ самореал≥зац≥њ, саморозвитку , самоствердженн¤ ¤к особистост≥ кожного учн¤, так ≥ вчител≥в, що спри¤Ї њх творчому зростанню, ви¤вленню ≥ндив≥дуальност≥.

я зазначала про традиц≥њ, але варто в≥дм≥тити, що разом з тим наш директор пост≥йно вдосконалюЇ, оновлюЇ навчально-виховний процес, намагаючись вт≥лити в д≥ю нов≥ педагог≥чн≥ ≥дењ, ¤к≥ вчительський колектив розгл¤даЇ на педагог≥чних радах; усп≥шно впроваджуЇ ≥нновац≥њ, просл≥дковуючи, чи в≥дбулис¤ ¤к≥сн≥ зм≥ни, пропонуЇ нов≥ п≥дходи щодо зм≥сту ≥ орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу. ќлександра √ригор≥вна нац≥люЇ педагог≥в на пост≥йний пошук. як на мене, њй вдалос¤ створити в колектив≥ таку модель в≥дносин, таку атмосферу духовност≥, ¤коњ сьогодн≥ так не вистачаЇ в навколишн≥й д≥йсност≥. ≤, що важливо, створюЇ загальний позитивний психолог≥чний кл≥мат у школ≥. ƒиректор спри¤Ї п≥двищенню профес≥йноњ компетентност≥ педагог≥в. —аме компетентн≥сний п≥дх≥д до орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу, ¤кий обрав наш директор, даЇ можлив≥сть спостер≥гати позитивн≥ результати у навчанн≥ та вихованн≥ учн≥в, формуванн≥ њх ¤к активних особистостей.

ћен≥ подобаЇтьс¤ те, що ќлександра √ригор≥вна т≥сно сп≥впрацюЇ з батьк≥вською громадськ≥стю. “акож вона створюЇ спри¤тлив≥ умови щодо участ≥ школ¤р≥в у р≥зних культурно-масових заходах, зокрема районних конкурсах.

ќлександра √ригор≥вна намагаЇтьс¤ сформувати моральн≥ й етичн≥ ц≥нност≥ д≥тей, вчител≥в, пост≥йно спонукаЇ њх до творчих пошук≥в.

—ал≥вон Ќ.ќ. вчитель укр. мови та л≥т-ри

я, ѕрожейко ёл≥¤ ќлександр≥вна, працюю вчителем в спец≥ал≥зован≥й школ≥ є305 уже 9-й р≥к. ћен≥ подобаЇтьс¤ працювати саме в ц≥й школ≥. ƒиректор школи, √рузенська ќлександра √ригор≥вна, створила вс≥ умови дл¤ зростанн¤ осв≥тнього розвитку вчител¤, п≥двищенн¤ його педагог≥чноњ майстерност≥. ¬она прид≥л¤Ї велику увагу проведенню в школ≥ педрад, круглих стол≥в, педагог≥чних читань. ќлександра √ригор≥вна впроваджуЇ педагог≥чн≥ ≥нновац≥њ, так≥ ¤к науково-педагог≥чний проект Ђ–остокї, навчанн¤ англ≥йськоњ мови зд≥йснюЇтьс¤ за п≥дручниками видавництва ЂЋонгманї. ≤з цими програмами та п≥дручниками ц≥каво працювати ¤к д≥т¤м, так ≥ вчител¤м.

 р≥м цього, директор часто орган≥зовуЇ захоплююче ≥ п≥знавальне дозв≥лл¤ дл¤ вчител≥в, що обТЇднуЇ ≥ згуртовуЇ колектив школи. ћи в≥дв≥дали Ѕ≥лу ÷еркву, Ћьв≥в, ќдесу,  ан≥в, побували в аквапарку в Ѕроварах, вињжджали на природу.

“ому ¤ ≥з задоволенн¤м ходжу на роботу ≥ можу ≥з впевнен≥стю сказати, що мен≥ комфортно, ц≥каво ≥ легко працювати в ц≥й школ≥ разом ≥з √рузенською ќлександрою √ригор≥вною.

ѕрожейко ё.ќ., вчитель англ. мови

јдм≥н≥страц≥¤ нашоњ школи завжди допомагаЇ ≥ надаЇ методичн≥ поради щодо проведенн¤ урок≥в, р≥зних заход≥в з ф≥зичного вихованн¤. ƒиректор ц≥кавитьс¤ роботою нашоњ кафедри, дбаЇ про ф≥зичне здоровТ¤ учн≥в, спри¤Ї покращенню матер≥альноњ бази спортзалу.

ќлександра √ригор≥вна вимоглива ¤к до себе, так ≥ до педагог≥в, толерантна, доброзичлива. «начну увагу прид≥л¤Ї нетрадиц≥йним формам ≥ методам роботи.

ћен≥ приЇмно працювати в школ≥, ¤ку очолюЇ ќлександра √ригор≥вна, тому що тут пануЇ атмосфера взаЇмодов≥ри, взаЇмоповаги. ј це спри¤Ї пл≥дн≥й д≥¤льност≥ кожного члена колективу.

я вважаю, що ќлександра √ригор≥вна заслуговуЇ поваги ≥ пошани за свою багатол≥тню невтомну працю.

ѕан≥на —.ћ., вчитель ф≥з. вих

ѕ≥д кер≥вництвом ќлександри √ригор≥вни ¤, «ахарченко ≤рина ќлександр≥вна, працюю четвертий р≥к. ƒиректор школи допомогла адаптуватис¤ в новому колектив≥, правильно вибрати методику, прийоми та засоби формуванн¤ в учн≥в знань, ум≥нь ≥ навичок.

“ак , завд¤ки директору початкова школа працюЇ за науково-педагог≥чною програмою Ђ–остокї, завданн¤ ¤коњ - всеб≥чний розвиток школ¤р≥в, набутт¤ учн¤ми досв≥ду сп≥лкуванн¤, вм≥нн¤ компетентно обрати св≥й життЇвий шл¤х, зважаючи при цьому на своњ зд≥бност≥ ≥ можливост≥. ¬проваджуЇ програму Ђѕ≥снезнайкаї.

Ќеобх≥дною умовою в наш≥й робот≥ Ї становленн¤ вчител¤ ¤к нос≥¤ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, тому директор багато уваги прид≥л¤Їтьс¤ робот≥ з педагогами. —истематично п≥д кер≥вництвом ќлександри √ригор≥вни провод¤тьс¤ кругл≥ столи, науково-практичн≥ сем≥нари. ƒиректор пост≥йно надаЇ допомогу педагогам, особливо молодим спец≥ал≥стам, методичними порадами. «алучаЇ до сп≥впрац≥ батьк≥вську й учн≥вську громадськ≥сть. ѕереймаЇтьс¤ не т≥льки житт¤м школи, а й педагог≥чного колективу. ќрган≥зовуючи р≥зноман≥тн≥ екскурс≥њ, п≥знавальн≥ заходи, ќлександра √ригор≥вна здружуЇ педагог≥чний колектив, в ¤кому пануЇ доброзичлив≥сть ≥ в≥дпов≥дальн≥сть.

«ахарченко ≤.ќ., вчитель поч. клас≥в

Используются технологии uCoz