Народна мудрість застерігає : “Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиліття – саджай дерева, а якщо на віки – виховуй дітей”, як є золотим генофондом держави, її майбутнім. Тому уже протягом десяти років у нашому навчальному закладі, спеціалізованій школі № 305 Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, відбувається творче, дивне таїнство: нетямущі пізнають істини, вчаться збирати розсипані думки, недовірливі впевнюються у неповторності цього світу, малюки починають читати.

Василь Олександрович Сухомлинський упродовж усього життя переконувався, що справжня школа – це не лише місце, де діти здобувають знання і вміння. Справжня школа – це багатогранне духовне життя дитячого колективу, в якому вихователь і вихованець об’єднані розмаїттям інтересів та захоплень. Школа покликана дати дітям знання з основ наук і виховати, сформувати в особистості загальнолюдські моральні чесноти: порядність, поміркованість, чесність, доброту, великодушшя, любов до ближнього. Як доказ цього – слова Л.Толстого та Д.Менделєєва: “Хорошо образованный, но дурно воспитанный человек страшнее дикого зверя». «Знания без воспитания – меч в руках сумашедшего». Історія свідчить, що за своїм духовно-моральним рівнем розвитку людство не завжди може розумно скористатися плодами науково-технічних досягнень, тому на землі ще є насильство, жорстокість, зло. Отже, виховання повинно бути первинним, бо воно завжди було мистецтвом: найскладнішим, найвідповідальнішим мистецтвом на землі. Від успіхів у вихованні залежить доля кожної людини і всього людства. Особливо цього вимагає третє тисячоліття – тисячоліття глобалізації, модернізації, комп’ютеризації, яке розраховане на людину, яка “по-людськи довершена, має знання в розумі, чесність у серці, силу в тілі”. Діти вчаться жити з практики реального життя: якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти; якщо дитина живе у ворожнечі – вона вчиться агресивності; якщо дитину висміюють – вона стає замкнутою; якщо дитина зростає в докорах – вона починає жити з почуттям провини; якщо дитина зростає в атмосфері толерантності – вона вчиться сприймати, розуміти інших; якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе; якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною; якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою; якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе; якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі. Ось чому ми прагнемо створити сприятливий, родинний, психологічний клімат у навчальному закладі. Все це здійснюється завдяки непомітній, скромній праці вчителя, сонячної людини, яка сіє в душах своїх вихованців розумне, добре, вічне, дає поживу розуму та серцю.

Вчитель-добротворець формує в дитини самодостатність, віру в свої можливості, створює умови для розвитку світлої, кришталево-чистої дитячої душі, плекає в кожній особистості храм вихованості, щирості й добра. Завдання вчителя полягає в тому, щоб творити таке поле добра й любові, де б кожна дитина довірливо ставилася до педагога, цінувала його. Лише за таких умов формуватиметься позитивна мотивація до навчання, досягатимуться комфортні умови для щасливого шкільного життя, відбуватиметься реалізація природних нахилів і здібностей учнів. Дар добротворця, який здатний відкрити чарівну квітку обдарованості школяра, дається не кожному, а лише тому, хто насправді любить дітей і вміє прокладати стежину до їхнього розуму й серця.

Кожен учитель є творцем світу, в якому живуть діти впродовж уроку. Саме в цьому проявляється мистецький характер діяльності педагога. Тому вчитель є митець, подібний до художника, композитора, режисера. І якщо продуктом творчої діяльності художника є картина, композитора – музика, режисера – вистава, то результатом педагогічного мистецтва є світ, у якому живуть діти у цей момент на конкретному уроці.

Педагогічний колектив переконаний, що кожен наш випускник обов’язково стане людиною з високим рівнем культури, інтелекту, з активною життєвою позицією. Тому в навчально-виховному процесі формуємо особистість через сенсорний та мовленнєвий розвиток. Ніщо так не підносить людину, як уміння співчувати, прийти вчасно на допомогу. Формуванню цих емоційно-чуттєвих рис сприяють уроки милування, толерантне спілкування, педагогіка добротворення та толерантності. Діти повинні бути переконані, що добро переможе зло. Цей процес відбувається і в душах дітей, і в душах дорослих, у кожній сім’ї, школі, державі. Енергія добра проникає у кожну сім’ю, формує атмосферу доброзичливості, щирості, великодушшя. Отож, головне на сьогодні – зберегти, розвинути енергію добротворення та толерантності.

Щасливі батьки, доброчинне життя котрих -
приклад добропорядності для дітей,
дзеркало для виправлення і взірець добрих справ

Батьки третього тисячоліття повинні також стати діючими вчителями своїх
дітей, навчати не лише словом, а й своїми вчинками, бо діти від природи
вчаться тому, що вони чують і бачать.Батьки повинні повернутив сім'ю такі
поняття, як честь родини, честь сім'ї, повернутися до народної педагогіки.…
"Нема мудріших, ніж народ, учителів, у нього кожне
слово - то перлина, то розум, то натхнення, то людина".
За десять років становлення школи більше тисячі громадян України,
випускників нашої школи, стали продовжувачами світлих справ своїх
учителів та батьків. Розлітаються по світах їх добрі справи та звершення.
То є шана школі, учителю,батькам, державі.
Хай буде щедрою, на ужинки наша освітянська нива зігріває,
своїм теплом вихованців і педагогів рідна школа.Ми спроможні виплекати
самодостатню конкурентноздатну особистість, нову лідерську генерацію.Ми
переконані, що прагнення кожної дитини спрямуємо на дорогу щастя,
праці та любові.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ
ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО
ПРОЦЕСУ В ШКОЛІ

У 1997 році наша школа отримала право на експеримент у початкових класах за комплексною програмою розвитку дітей “Росток” (Наказ ГУО № 70 від 22.08.97р.) Зараз учні, які навчаються за програмою експерименту, вже у п’ятому класі. Це – наша нова генерація. Вони розкуті, самостійні, вільно орієнтуються в навколишньому світі, мають добре розвинене логічне мислення. Навчально-виховний процес здійснюється через різноманітну творчу діяльність учнів у межах кожного навчального предмета, інтегруючи їх у цілісну систему. Учні отримують необхідні знання шляхом спостережень, дослідів, самостійних пошуків, інформацій у доступній для них формі. Моніторинг рівня навчальних досягнень дозволяє зробити висновок, що учні, які працюють за експериментальною програмою “Росток”, уміють користуватися довідковою літературою, орієнтуються в методичному апараті підручника, міркують взаємозв’язаними судженнями в ході монологічного повідомлення, відтворюють інформацію з елементами логічної обробки матеріалу, вміють спілкуватися під час виконання групових і колективних навчальних завдань, визначають головне, самостійно роблять висновки з пояснень учителя, користуються аналогією та порівнянням, як засобами встановлення нових ознак і якостей, доводять правильність певного судження та власної думки, користуються прийомами осмисленого запам’ятовування, виконують творчі завдання, < оцінюють якість навчальної роботи, контролюють послідовність роботи за самостійно складеним планом, знаходять і виправляють фактичні, граматичні, стилістичні помилки, використовують засвоєні способи перевірки орфограм, задач, різних дій. Тобто в учнів сформована основа організаційних, загально-мовленнєвих, загально-пізнавальних, контрольно-оцінних загальнонавчальних умінь та навичок.

---